29 марМИР

Крах бюджетної політики: розмір субсидій перевищив прожитковий мінімум

Крах бюджетної політики: розмір субсидій перевищив прожитковий мінімум

Доводиться констатувати, що уряд свідомо і послідовно знищує українців шляхом впровадження «інноваційної» та «реформаторської» соціально-економічної політики. Нічим іншим не можна пояснити той факт, що середній розмір призначених у січні-лютому субсидій на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг (ЖКП) перевищив розмір прожиткового мінімуму.



Мовою офіційної статистики


За даними Державної служби статистики України, нашим громадянам у січні-лютому 2016 року було призначено субсидій на відшкодування витрат на оплату ЖКП на суму 1,4 млрд грн, що в 14 разів більше, ніж у січні-лютому 2015 року. За два місяці цього року субсидії призначено 1,1 млн сімей, зокрема у містах - 673 тис. сімей, у сільській місцевості - близько 378,8 тис. сімей. Порівняно з січнем-лютим 2015 року кількість родин, яким було призначено субсидії, зросла у 3,2 рази.


Середній розмір призначеної субсидії на одну сім'ю у лютому 2016 року порівняно з аналогічним періодом минулого року збільшився в 4,2 рази - до 1,4 тис. грн. Отже, середній розмір субсидії перевищив розмір прожиткового мінімуму, який з вересня 2015-го і понині становить 1330 грн.


Це вкотре доводить повну неспроможність та непрофесійність уряду, а також вказує на його роботу проти українців персонально та держави загалом. У Кабміні немає фахівців ні з бюджетного планування, ні з організації умов для економічного розвитку.


Практика - критерій істини, а істина в тому, що коли прожиткового мінімуму, визначеного в законі України про бюджет на нинішній рік, не вистачає на сплату житлово-комунальних послуг, то цей мінімум фіктивний, як і держбюджет, побудований на таких фіктивних розрахунках.


Що робити?


- Внести в розрахунки прожиткового мінімуму норми споживання ЖКП.


- Ці норми мають переглядатися не частіше ніж один раз у п'ять років, як і інші норми споживчого кошику, і відповідати реальним потребам громадян з врахуванням сучасного стану забезпечення і використання домогосподарствами побутової техніки та середнього класу енергоефективності будинків по країні. Вартість послуг слід переглядати, може, й кілька разів у рік, а от норми споживання - у жодному разі!


- Субсидії громадянам та дотації підприємствам-постачальникам послуг скасувати.


- Провести за рахунок держави технічний та фінансовий аудити підприємств-постачальників послуг.


- Встановити ліміти втрат у мережах, які можна закладати в собівартість послуг.


- За результатами аудитів визначити методику розрахунку собівартості послуг за витратним принципом, усі інвестиції - лише з прибутку. Закладати в тарифи «інвестиційну складову» заборонити на рівні закону.


- Встановити граничну норму прибутку для підприємств-постачальників послуг та звільнити від оподаткування додатковий дохід, який вони можуть отримувати через зниження витрат у мережах (у межах ліміту). Саме для цього в нормальних країнах залучають інвестиції, впроваджують нові технології і підвищують ефективність.


- Замість субсидій домогосподарства, сукупний дохід яких менший, ніж сума прожиткових мінімумів на кожного члена, можуть звернутися до соціальних служб за призначенням державної соціальної допомоги у розмірі, що компенсує різницю між наявним доходом та сумою прожиткових мінімумів для всіх членів домогосподарств.


Це необхідні, але недостатні кроки, щоб вирішити проблему збалансування можливостей громадян сплачувати за комунальні послуги та спроможності компаній-постачальників надавати ці самі послуги. Недостатні, тому що питання збалансування виходять за межі суто комунальної проблематики.


Наприклад, зниження ціни на газ та опалення залежить від того, ліквідують чи ні НАК «Нафтогаз», через існування якого ми всі сплачуємо за природній газ щонайменше вдвічі більше за його ринкову ціну. І це вже політичне питання.


А ось вирішення проблеми з прибиранням сміття лежить у площині децентралізації та реалізації проектів із будівництва сміттєсортувальних та сміттєпереробних заводів. Будівництво таких заводів можливе за умов пайової участі місцевих громад та іноземних інвесторів, де місцеві громади забезпечують землю для будівництва, логістичну та інженерну інфраструктуру, доступ до сміття, а інвестори - будівництво заводу, робочі місця для місцевих жителів, продаж продукції.


Створення подібних заводів зробить зі сміття товар, що має ринкову цінність. Відповідно це сприятиме формуванню ринку збирання сміття та конкуренції на ньому. А також здешевленню послуг з прибирання сміття та підвищення їх якості.


І таких прикладів можна навести безліч.


ОСББ: порятунок чи повний занепад житлово-комунальної сфери?


Реформування у системі обслуговування мешканців будинків має починатися не зі створення ОСББ чи примусової ліквідації ЖЕКів та організації замість них посередницьких фірм, які взагалі жодних послуг надавати неспроможні. Цю реформу слід починати зі створення умов для паралельного існування на ринку послуг різних форм організації обслуговування. Це і ОСББ, коли мешканці будинку наймають на роботу сантехніків, електриків, прибиральниць, охоронців тощо; і ЖЕКи, які надають послуги за рахунок того, що мають у своєму штаті тих самих працівників; і керуючі/обслуговуючі компанії, які винаймають на роботу фірми з надання різного виду послуг та координують їх роботу в мікрорайоні, районі чи по місту загалом.


На ринку мають конкурувати різні форми надання послуг - від «все в одному» (ОСББ чи ЖЕК) до «чітко адміністрованих аутсорсінгів» (керуючі компанії). Так само на ринку має бути місце і для низки спеціалізованих фірм, до яких можуть звертатися квартиро- і домовласники персонально.


Лише так можна створити і конкуренцію, і оптовий ринок послуг з ЖКГ. І завдання держави - контролювати ситуацію з монополізації ринку цих послуг. Якщо ознаки монополізації є, то в таких містах (районах) вартість послуг буде примусово обмежена рішенням місцевої влади за досить простим порядком: визнає АМКУ наявність монопольного стану на ринку в регіоні - місцева влада встановлює граничні межі вартості послуг. Не зможуть компанії монополіста надавати ці послуги за такими цінами чи не схочуть - не проблема, нехай банкрутують і на їх місце прийдуть інші.


Окремі реформи успіху не матимуть ніколи


За останні роки багато політиків обіцяли щось там реформувати та вирішити окремі проблеми завдяки проведенню точкових змін. І жодній владі це не вдалося. Ситуація погіршувалася. Іншого результату не варто було й очікувати. Окремі реформи не матимуть успіху ніколи, якщо вони не є частиною загального плану змін в країні.


Відповідно вирішувати питання реформування ЖКГ неможливо тільки в сфері ЖКГ. Адже ця реформа, як і будь-яка інша, є лише частиною загальної державної політики з побудови принципово іншої держави. Держави, яка не жевріє на залишках радянської спадщини, а будує своє майбутнє, спираючись на розуміння свого місця у сучасному світі та планах зайняти більш вагомі позиції у майбутньому. Без розуміння цього факту можна скільки завгодно намагатися змінювати ціни й тарифи чи залучати кредити, але це лише погіршить ситуацію.


Юрій ГАВРИЛЕЧКО,


експерт Фонду громадської безпеки


gazetavv.com


...



Обсудить на форуме

Добавить комментарий
Личный кабинет
Наши партнеры