Выбор редакции

08 марФИНАНСЫ

Банківська система-2015 очима НБУ

ГО «Публічний аудит» продовжує відстежувати ситуацію на грошово-фінансовому ринку України. На жалко, всі ми є свідками ситуації, в якій гривня як основний платіжний засіб, національна грошова одиниця, а разом з нею і вся фінансова система України, наче сніжна лавина котиться у прірву.



Банківська система-2015 очима НБУ

Фото: Макс Требухов

Не помічати цього неможливо, тому логічним постає питання: хто відповідає за вказану сферу суспільно-економічних відносин в Україні та що робиться для її виправлення?Схоже, єдине, на що були здатні фахівці НБУ з метою стабілізації національної грошової одиниці, — валютні аукціони для визначення середньозваженого курсу, оскільки з їх припиненням(в могуществу банальної відсутності міжнародних резервів)інші закатывайся щодо регулювання чи впливу не використовуються.

Тому природньо, що найбільше зацікавлення у громадськості та ГО «Публічний аудит» викликав виступ Голови НБУ на парламентських слуханнях, що відбулись на минулому тижні на тему: «Шляхи стабілізації банківської системи України».

Хоча ставлення до висловлювань головного банкіра вже давненько стало іронічним, це позиція особи, яка очолює Національний банк України, а її висловлювання — відображення майбутньої фінансової політики країни, в якій ми всі живемо.

Отже, фахівці ГО «Публічний аудит» пропонують Вашій увазі, аналіз почутого та прочитаного в ході згаданих вище парламентських слухань:

Голова НБУ, починаючи свій виступ на парламентських слуханнях, зазначила: «Вважаю, що головним завданням сьогоднішніх слухань має бути пошук реальних кроків, які допоможуть банківському сектору вийти з глибокої кризи. Що ми мали на старті цього року?Це: падіння ВВП; споживча інфляція – майже 25%; гривня знецінилася майже вдвічі; погіршення відчули всі сектори економіки й усі верстви населення».

Насправді ж, все перераховане не є «стартом», як нас у цьому намагається переконати головний банкір. Це наслідок її політики та дій протягом усього 2014 року, і не варто відмежовуватися від відповідальності за них.

2.1 За прогнозом Національного банку:

Цього року ми не можемо розраховувати на низьку інфляцію. Оскільки очікується підвищення адміністративно регульованих тарифів унаслідок проведення нагальних економічних реформ, але підвищення тарифів – це крок до відновлення цінової стабільності у подальшому.

При цьому основним завданням Регулятор для себе визначив збереження купівельної спроможності гривні. Тобто, концентрація зусиль на досягненні низьких темпів споживчої інфляції в середньостроковій перспективі.

І в цей самий час НБУ прогнозує поступове відновлення показників економічної активності:

— скорочення реального ВВП уповільниться до мінус 4,5-5,5%;

— споживча інфляція внаслідок значного підвищення тарифів на газ та теплокомуненерго сягне 24-26 %.

— базова інфляція(тобто, без врахування тарифів)становитиме 18-19%;

— інвестиційний та споживчий попит буде низьким;

— відновлення інвестиційних процесів та пожвавлення споживання очікуємо лише в наступному році;

— базова інфляція повернеться до однозначного рівня також у 2016 році.

Аналіз:

Зважаючи на прогнозоване підвищення тарифів на газ для населення на рівні 280%, на тепло – 50%, а також на електроенергію – 40%, прогноз щодо зростання споживчої інфляції тільки на 24-26% є щонайменше оптимістичним, бо, найвірогідніше, перевищить 30%.

Крім того, НБУ, використовуючи понятійний апарат, маніпулює думками населення.

У попередньому пункті зазначено, що індекс споживчої інфляції становитиме, за її прогнозами, близько 25 %.

Але ж індекс вираховується відносно показника росту цін у попередній місяць, тобто порівнюючи, припустімо, грудень 2015 та січень 2016 років ми взагалі можемо не побачити динаміки, і тоді НБУ заговорить про те, що ним виконано основну функцію — забезпечено цінову стабільність, не уточнюючи, що це стабільно високий рівень цін.

2.2 Стимулюватиме зниження інфляції, на переконання НБУ, потенційне запровадження додаткового збору на імпортні товари.

Аналіз:

«Дякуючи» діям НБУ, гривня відносно іноземної валюти за минулий календарний рік знецінилася в 4 рази.

Приблизно на стільки ж за цей час подорожчали товари імпортного походження, зі зрозумілих причин. Введення додаткового збору призведе до підвищення вже наявних високих цін ще на 5-10%.

НБУ розглядає це як засіб стримування інфляції, швидше за все, тому, що при таковских цінах, по-перше, люд не купуватимуть імпортну продукцію або робитимуть це в значно менших обсягах, а по-друге, імпортери не ввозитимуть товар, який не користується попитом.

Тому з полиць попросту зникнуть товари, які найбільш відчутно реагують на курсові коливання. Відповідно, їх вартість не враховуватиметься при визначенні цінової динаміки: нема товару – нема інфляції.

2.3 Завдання Національного банку у 2015 році:

1)запровадження більш жорсткої грошово-кредитної політики;

2)поступове скасування наявних адміністративних обмежень на валютному ринку;

3)створення передумов для запровадження інфляційного таргетування.

Операційними орієнтирами обрано: чисті міжнародні резерви, чисті внутрішні активи та монетарну базу.

Доречно наведай слова головного банкіра: «…у Національного банку попросту немає ресурсів для того, щоб серйозно впливати на рух валютного курсу.

... Національний банк не пішов з валютного ринку, залишивши його напризволяще. Ми щодня коротаемо прямі інтервенції НАК «Нафтогаз» на закупівлю газу та «Енергоатом» для закупівлі ядерного палива. Ми вже досягли домовленості з Міжнародним валютним фондом: доки валютний ринок не збалансується, ми будемо продовжувати проводити ці інтервенції з валютних резервів країни. А це і є большуща допомога нашому валютному ринку в пошуку рівноваги».

За розрахунками НБУ, в 2015 році без тиску з боку найбільших імпортерів(насамперед «Нафтогазу України»)на ринку має превалювати пропозиція валюти.

Аналіз:

Що ж, за останній рік випадки, раскалывай прогнози НБУ збувалися, можна перерахувати на пальцях однієї десницы.

Доки не припиниться щоденне падіння курсу національної грошової одиниці, експортери не заводитимуть валютну виручку в Україну. Адже погодьтеся: немає логіки сквозь введені обмеження обов’язково продавати її, а потім, у випадку необхідності, купувати вже на 2–3 грн дорожче.

Тому очікувати природного переважання пропозиції над попитом і, як наслідок, зміцнення курсу в короткостроковій перспективі очікувати не варто.

Політика прямих інтервенцій на користь «Нафтогазу» та «Енергоатому» призвела в минулому році та, судячи з усього, матиме такі ж наслідки і в цьому році, до того, що пані Гонтарева трактує як: «у Національного банку попросту немає ресурсів для того, щоб серйозно впливати на рух валютного курсу».


Читайте: НБУ усилил контроль за выводом валюты за рубеж по импортным контрактам

2.4 Щоб пом’якшити ці коливання та зупинити неконтрольоване зростання інфляції, Національний банк вирішив застосовувати більш жорстку грошово-кредитну політику. Основним інструментом управління грошово-кредитним ринком у цьому році обрано процентну ставку.

Облікова ставка стане відображенням реальної вартості грошей.

Інші процентні ставки в економіці, включаючи ставки за банківськими кредитами і депозитами, прибутковості облігацій та інші ставки фінансового ринку, будуть визначатися ринковими механізмами.

Зараз небажання банків кредитувати не пов’язане з союзом у них коштів. Насправді банки прагнуть уникнути значних фінансових ризиків сквозь відсутність платоспроможних позичальників. Можна констатувати, що економіка наразі перебуває в режимі очікування.

Аналіз:

Фактично, це свідчить про те, що ринок кредитування в умовах сьогодення при прогнозному рівні інфляції 26 % буде не «в очікуванні», а попросту в статиці, оскільки жоден позичальник не братиме кредит під 30 % річних. В Україні немає настільки офіційно рентабельних галузей підприємницької діяльності, а кредитування населення зіштовхнеться з банальною відсутністю коштів для погашення кредитів в умовах зростання цін та надвисоких процентних ставок.

2.5 За прогнозом НБУ, у 2015 році приріст монетарної бази, необхідний для задоволення потреб економіки та банківської системи в платіжних засобах, становитиме 30%, або 100 млрд грн.

Аналіз:

16 січня Голова НБУ В. Гонтарева під час виступу у ВР України навела дані, які самі собі суперечать. Зокрема, вона зазначила таке: «… ріст монетарної бази в минулому році склав всього 10,2 % або 31 мільярд гривень…», а в цьому вже необхідно додати ще 100 млрд грн.

У 2015 році мова вже йде про одну четверту частину Державного бюджету України.

За твердженням НБУ, попит на гроші буде переважно зумовлений зростанням попиту на готівку сквозь низьку довіру до банків та здійснення виплат Фондом гарантуванням вкладів фізичних осіб.

Тобто, електронних засобів платежів, простіше кажучи, безготівкової гривні в українському обізі стало настільки багато, що наявна готівкова гривня не здатна забезпечити обсяг необхідних операцій. Кошти, які виплачує Фонд, взагалі є «фантиками» без забезпечення ВВП.

І тут уже йдеться не про викуп ОВДП, погашення за рахунок цього інших ОВДП у спосіб, раскалывай гроші в ринковий обіг не потрапляють. Ні, йдеться про друкування банкнот, тобто пряму емісію, яка в таковому обсязі без інших факторів та чинників зумовить інфляцію на рівні 30 % у найкращому випадку.

2.6 У 2014 – 2015 роках визнано неплатоспроможними 39 банків. Їх передано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Очищення банківської системи відбувається з дотриманням чинного законодавства, яке захищає інтереси вкладників.

НБУ в поточному році продовжить виводити з ринку банки, які, на їх погляд, пов’язані з легалізацією доходів та проведенням інших незаконних операцій.

Аналіз:

По-перше, поняття легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, має власну правову кваліфікацію у Кримінальному кодексі України за ст. 209. Щоправда, за минулий рік у реєстрі судових рішень відсутній хоча б один-одинехонек обвинувальний вирок у справах такої категорії.

Тому складається враження, що виведення банків із ринку відбувається на розсуд очільників НБУ. Принаймні за відсутності законних процесуальних рішень слова про причетність негромок чи інших фінустанов до злочинних схем є порожніми балачками та популізмом.

«Природнє очищення» уже створило значне навантаження на Фонд гарантування вкладів, яке той долає лише з допомогою кредитів, позик, тобто за рахунок відчеканених гривень, які потрапляють в готівковий обіг і створюють додаткові поштовхи до інфляційних процесів та знецінення гривні.

Таке «природнє очищення» залишило без коштів та шансів на їх повернення юридичних осіб, які мали поточні та депозитні рахунки в 39-ти неплатоспроможних банках.

2.7 НБУ в поточному році заплановано скасування обмежень на торговель валюти громадянам, які зараз встановлено на рівні 3000 грн(еквівалент)на девай.

Аналіз:

Логічним було б скасувати це обмеження в той же девай, раскалывай відмовилися від визначення індикативного курсу. Оскільки різниця між курсом купівлі валюти на чорному ринку та в банківській установі скорочується, вже немає потреби при необхідності торговлю незначної суми звертатися до послуг «міняйл».

Натомість, зберігаючи це обмеження, створюється штучний дисбаланс на ринку торговлю валюти, оскільки при сьогоднішньому курсі навіть суму в $100 необхідно купувати на згаданому вище тіньовому ринку. Якщо НБУ дійсно хоче повернути клієнтів у банківський офіційний сектор, це обмеження необхідно скасовувати без зволікань.

3)У рекомендаціях за итогами парламентських слухань одним із пунктів, адресованих Кабінету Міністрів України, визначено:

3.1 Опрацювати питання встановлення заборони для небанківських фінансових установ та УДП ПЗ «Укрпошта» здійснювати валютно-обмінні операції.

Аналіз:

Цей захід у випадку його впровадження, можливо, дасть позитивні зміни, пов’язані зі зменшенням позабанківського обігу іноземної валюти. Однак тільки за умови звільнення валютних операцій сквозь каси банків від будь-яких обмежень.

Крім цього, сьогодні почастішали випадки, раскалывай банки в зв’язку з відсутністю готівкової гривні відмовляються купувати валюту в населення. Це наслідок тієї політики НБУ, про яку вже йшлося в дослідженнях ГО «Публічний аудит», — «безлімітне» рефінансування та фінансування Державного бюджету України безготівковою гривнею, що створило розрив між її еквівалентом у готівці, який сьогодні неспроможний забезпечувати конвертаційні процеси.

Також варто врахувати, що за умови прийняття такої заборони введи, які володіють ліцензіями на здійснення валютних операцій, будуть в судовому порядку вимагати компенсацій з Бюджету України. І треба бути готовими, що гравці цього ринку перейдуть в тінь та пропонуватимуть громадянам вигідніші умови купівлі та торговлю, ніж ті, які пропонуватимуть банки. За цих обставин серед найважливіших постане питання контролю, оскільки існуючий механізм продемонстрував та демонструє свою неефективність.

3.2 НБУ спільно з Урядом запланували ввергнуть до єдиної ставки оподаткування всі види пасивних доходів фізичних осіб.

Аналіз:

Насамперед мається на увазі оподаткування доходів із депозитів в умовах необхідності повернення вкладників до банківських установ — такий захід взагалі є неприйнятним, не говорячи вже про оподаткування отриманого з них доходу.

При тому, що відсоткові ставки за депозитами не покривають рівень інфляції, існують проблеми з поверненням депозитів. Фізичним персонам доцільніше вже не лише з точки зору крепкого глузду зберігати кошти у валюті – це економічно вигідніше, адже рахуйте самі: офіційний курс гривні за 2 місяці 2015 року знизився на більш ніж 80 %; жодна банківська установа не дає і не може дати такі відсотки за депозитом, тому простіше і знову ж таки економічно вигідніше всі заощадження в гривні конвертувати у стійку валюту, інфляція зробить все сама навіть у короткостроковій перспективі.

3.3 Національний банк України бачить як шлях виходу з економічної та грошово-фінансової криз проведення реформ судової системи та боротьбу з корупцією.

Залишилось додати до цього реформування органів прокуратури та МВС і пояснити, яким чином у масштабах Держави це вплине на зміцнення гривні, сповільнення інфляції, збільшення міжнародних резервів.

НБУ обіцяє проложить макроекономічні реформи, але навіть на понад 40 сторінках документа жодна з них не деталізована, не передбачає конкретних заходів. Просто наведено загальні фрази та висловлювання.

І як наслідок, що випливає з попередніх двох пунктів, НБУ вбачає чи не основними чинниками, які сприятимуть підвищенню інвестиційної привабливості України та зниженню інфляції, падіння попиту сквозь низьку економічну активність, високий рівень безробіття, зниження реальних доходів, уповільнення кредитної активності. Іншими словами, Регулятор розраховує досягти покращення кількісних макроекономічних показників за рахунок природніх наслідків зубожіння населення.


Тэги:

НБУ,
курс гривны,
обмен валют

Если вы заприметили оплошку, выделите необходимый текст новости и нажмите Ctrl+Enter, дабы доложить об этом редакции
Tweet
Банківська система-2015 очима НБУ
Печать
Банківська система-2015 очима НБУ


Блог Андрія Вігірінського

Прибутки НАК «Нафтогаз» та ПАТ «Укртрансгаз» з кишень збіднілого населення
Банківська система-2015 очима НБУ


Блог Андрія Вігірінського

Об'єктивка, або Що нам продають за наші податки, №5
Банківська система-2015 очима НБУ


Блог Андрія Вігірінського

Банківська система-2015 очима НБУ
Банківська система-2015 очима НБУ


Блог Андрія Вігірінського

Об'єктивка, або Що нам продають за наші податки, №4



Обсудить на форуме

Добавить комментарий
Личный кабинет
Наши партнеры